Косоокість — це офтальмологічне порушення, яке характеризується неправильним положенням одного або обох очей.
Замість синхронного спрямування в одну точку, один зоровий орган відхиляється — всередину, назовні, вгору чи вниз. Це не просто естетичний дефект, а серйозне порушення, яке може мати глибокі наслідки для зору, особливо в дитячому віці.
Стан, який в медицині має назву страбізм, часто помітний вже з перших місяців життя, але може проявитися й у підлітковому або навіть дорослому віці. Успішне лікування косоокість офтальмологія залежить від своєчасної діагностики, правильної класифікації типу косоокості та комплексного підходу, який об’єднує сучасну офтальмологічну практику з індивідуальним підбором методів терапії.
Що таке косоокість: визначення та механізм
У нормі обидва ока мають рухатися одночасно та фокусуватися на одному об’єкті. Це забезпечується гармонійною роботою шести зовнішніх м’язів кожного ока, які регулюються через центральну нервову систему. Коли один або кілька м’язів працюють неправильно — відбувається порушення м’язового балансу, що призводить до зміщення очного яблука.
У більшості випадків, мозок не може поєднати дві різні картинки в єдине зображення. В результаті формується роздвоєння зору або, що гірше — мозок починає ігнорувати сигнал від одного з очей, що призводить до розвитку амбліопії.
Причини виникнення косоокості
Етіологія страбізму надзвичайно різноманітна, однак найчастіші причини можна згрупувати наступним чином:
- Вроджені патології: аномалії розвитку м’язів ока, неврологічні порушення.
- Спадковість: у сім’ях, де були випадки косоокості, ризик зростає.
- Порушення рефракції: далекозорість, короткозорість або астигматизм, які не були скориговані вчасно.
- Травми: механічні пошкодження очей або головного мозку.
- Інфекційні хвороби: особливо небезпечні в ранньому дитячому віці (кір, скарлатина, ГРВІ).
- Неврологічні порушення: ДЦП, енцефалопатії, судомні стани.
- Психоемоційні фактори: сильний стрес може бути пусковим механізмом.
У дитячому віці косоокість найчастіше є результатом несвоєчасно виявлених порушень зору. Саме тому офтальмологічне обстеження в ранньому віці має критичне значення.
Види косоокості та класифікація
В офтальмології виділяють кілька основних класифікацій косоокості, які впливають на подальшу діагностику та лікування.
За напрямком відхилення:
- Езотропія — око дивиться до перенісся (сходиться).
- Екзотропія — око відхиляється назовні.
- Гіпертропія — вгору.
- Гіпотропія — вниз.
За постійністю прояву:
- Постійна косоокість — присутня весь час.
- Переміжна — з’являється періодично, наприклад при втомі.
За участю очей:
- Одностороння — відхилення постійно в одному оці.
- Альтернуюча — відхиляється то одне, то інше око.
Такий поділ дозволяє офтальмологу не тільки поставити точний діагноз, а й обрати правильну терапевтичну тактику.
Як діагностують косоокість?
Сучасна офтальмологія має широкий арсенал діагностичних методів, що дозволяють визначити не лише наявність косоокості, а й виявити причину її виникнення:
- Візометрія — вимірювання гостроти зору.
- Рефрактометрія — визначення типу рефракції (короткозорість, далекозорість, астигматизм).
- Дослідження руху очей — виявляє обмеження або надмірну активність м’язів.
- Тест на бінокулярний зір — перевірка здатності очей працювати разом.
- Фундоскопія — огляд очного дна.
Також проводиться детальний збір анамнезу — медичної історії пацієнта, зокрема про ураження нервової системи, пологові травми, наявність подібних проблем у родині.
Лікування косоокості: сучасні офтальмологічні підходи
Методи лікування залежать від форми захворювання, віку пацієнта, ступеня порушення зору та результатів обстеження. Найпоширеніші напрямки:
1. Консервативна терапія
- Оптична корекція — окуляри або контактні лінзи.
- Плеоптика — тренування «ледачого» ока через закривання провідного.
- Ортоптика — спеціальні вправи для розвитку бінокулярного зору.
- Апаратна терапія — застосування сучасних офтальмотренажерів (амбліокор, синоптофор).
2. Хірургічне лікування
Показане в разі вираженого порушення м’язової рівноваги. Операція полягає у зміщенні місця кріплення м’язів, що дозволяє вирівняти осі зору. Після операції пацієнтам часто призначають реабілітаційні процедури для відновлення бінокулярного зору.
Профілактика та поради батькам
- Регулярно проходьте планові огляди в офтальмолога (у 6 міс., 1 рік, 3 роки).
- Слідкуйте за зоровим навантаженням дитини.
- Зауважили, що око «з’їжджає» — не відкладайте візит до лікаря.
- Не займайтесь самолікуванням — не кожна косоокість вимагає однакового підходу.
Для дорослих актуально стежити за симптомами зорової втоми, двоїння в очах та частих головних болів, які можуть свідчити про приховану форму страбізму.
Косоокість — складне, але не безнадійне захворювання. Сучасна офталмологія має в своєму розпорядженні всі інструменти для точної діагностики, ефективного лікування та реабілітації. Важливо пам’ятати, що ключ до успіху — вчасне виявлення проблеми та комплексний підхід до її вирішення.
Свежие комментарии